Отзыв о Fiat Tipo 2017 года

Надежность
Комфорт
Ходовая
Внешний вид
Общая оценка

Плюсы автомобиля: Те, що вже ясно: 1. Ням-ням красуня аж слина тече. З якого кута не глянь цьом-цьом проситься. 2. Тиша, спокій, рівновага за кермом. Справжня повнісінька тиша, коли треба - музика, з чіткими басами і голосно. 3. Можна їздити з оленем. Або з комфортом у будь-якому ряду посадити, чи без комфорту двох у багажник кинути. Місця ого-го до біса. Є тут і мінус: з переднього місця от так от просто не забрати в дитини на задньому ряду цукерку, дзюзьки, не дотягнешся! 4. Фарба - так сталося, що трохи стукнув залізякою біля багажника, трохи прогріб замерзлий сніг бампером - слідів ніяких!

Минусы автомобиля: Карочі шо бісить, думав довго: 1. Замок паска безпеки десь під Маріуполем, але є і перемога: мої короткі пальці вже трохи витяглися і поступово приймають правильну кривизну. 2. Молодий олдфаг після славути не може спокійно нічого не чути, на холостих лише тахометр підказує, що не заглох. 3. З перших днів знайомства початок руху задавав мелодію із частими нотками нудьги - старт на холостих, і їдеш на холостих ще пару секунд, на натиснений акселератор всім електроланцюгам та системам насрати. Чи то я звик, чи то пройшло. 4. Маркетологи збрехали розробникам - ручка для закриття багажника потрібна! 5. Шо незручно, так вікна, ні вгору, ні вниз коли нема запалення. Відкрив, посидів, хочеш закрити - а покрути спершу ключик, самовпевнений байстрюче!

Через 21 дней Дмитро дописал: Так шоб об'єктивно до мінусів додав би ще: незручне кермо. Звісно в кожного своя посадка і звичка тримати, я люблю руки а-ля крутий гонннжчщик на 3 та 9 годин, а там широкі спиці із кнопочками. Кнопочки не можуть не радувати, але.

Через 2 мес. и 5 дней Дмитро дописал: Карочі. Мав я велику подорож. Таку велику шо нога досі відходить. Так сталося, шо довелося топити нонстоп приблизно від Мукачево, те що Закарпаття, чарівне, мальовниче та смачне, додому через Київ. Київ - це окремий пі*дец, тре змінити логотип столиці, додати "наглість і по*уїзм". Портрет найбільш егоїстичного, хамовитого та не знайомого з ПДР водія малюється саме там. Але нарешті "Днєпр ми дома" (с). Від готелю до хати 1250 км або 18:26 годин за бортовим драйвмометром. За ним же 5,4 середній розхід, 68 км/год середня швидкість, хоча траси були стабільно 110 поза білими знаками н/п за винятком останніх 4 годин темряви, де 70 км/год то майже ракета. Думаєте рекламую? Ха-ха. Ні, просто враженнями ділюся. Так от нога права, мабуть ніяк не можу знайти баланс висоти та віддаленості сидіння, щоб вона не втомлювалася. В славуті те ж саме було і після 200 км, тут же вперше це відчув. Хоча дорога туди в два етапи через Вінницю, де ночували, взагалі ні краплі втоми не подарувала, а сама дорога була значно гірше, повільніше, але тому економніше - 5,1 середня за 1150км, траса максимум 90 км/год де можна. У Києві почулася дивна робота двигуна, в діапазоні 1100-1300 обертів наче тракторний дизель вмикається, торохтить як мопед під вухом. Ото проїхався з цим, пошукав номер офіціала, але може таки під капот глянути? Глянув - сміх. Штанга (тримач кришки капота) вилетіла із кріплення, думаю на ямі біля Житомира (110 км/год, удар на вухо був надстрашний, але диски цілі, ковпаки на місці), і стукала об пластикову накладку двигуна. Ну карочі, тачко шо треба і у довгих подорожах також, чисто на прискорення після 100 км/год тягатися з турбованими важко, але від 110 до 130 набирає за 10 секунд при необхідності на 6-й передачі.

Через 2 мес. и 9 дней Дмитро дописал: Ага, таваріщі, забув же ледь не найголовніше, масло ж! Цікавило та хвилювало після кількох відгуків про мотор ненажеру. Так от якщо уявити той самий край щупа як шкалу 0-10, то з магазу було 6, але міряв значно пізніше ніж 5 хв. після зупинки мотору. До подорожі було 5, після подорожі (після 2600 км) лишилося теж 5, але суттєво масло помутніло. Зараз пробіг 5400 км. Далі буде.

Через 7 мес. и 8 дней Дмитро дописал: За 11 місяців пройшов 10 тис. км і доїхав до ТО1. Чого раніше на ТО, бо шось бентежило, шо нічого за рік не робив, нікуди не лазив, не звик до такого ггг (а може там вже масла нема! якось двигун уже не так працює!). Але очкував даремно, все ОК. За період долив 200 г масла, на ТО сказали - вище середини норми. Влили 3400 г, тепер є 600-грамовий золотий запас, бо масло таки золоте, 300 грн за літр. Може кому норм, а в Славуту я заливав Ессо за акційною ціною 300 грн за баклагу 4 л. Не звично. А фільтри взагалі дивовижні, за таку ціну мабуть прямо з Італії, ручної роботи, освячені самим Папою, не пропускають ні пил, ні запах, ні скверну, масла - 350 грн, повітря - 512 грн, салону - 854 грн. Ну і плюс робота 1540 грн. Всього 4446 грн та новина, що застукала якась пластикова (ага) тяга спереду зліва, як їдеш - все ок, чутно лише майстру під машиною. Буде замінена по гарантії. Хто підкаже, де в Дніпрі ТО дешевше, буду радий. В цілому - продовжую насолоджуватися машиною. Розхід по місту якщо по повному баку: 6,8 - 7,2 л/100 км у спокійному темпі. Бортовий занижує чітко на 0,5 літри, або не бреше, а просто не рахує холостий хід. За рік багато гупався в ями, але колеса як нові, дуже радує.

Через 31 мес. и 7 дней Дмитро дописал: Майже 3 роки покатався, шось в районі 27 тис. Хороша машина. Дивлячись ретроспективно, зняв би одну зірку за ходову - як геть навантажений на ямах іноді гупає задня балка, аж стрьомно стає. Але окрім вище вказаних проблем та замін нічого більше не напружувало, просто їздив у своє задоволення. Продав. Точніше віддав в трейд-ін. Школа було, як бичка на забій віз, дійсно кожен аспект цього авто вартий більше, ніж його ціна. Просто немає краще на ці гроші. Але "кличе у мандри дорога", треба 4x4, треба лізти в незвідане із більшим кліренсом і мати можливість спати в авто з комфортом, але як казала моя доня, іа-ту-ту, класний.

Через 31 мес. и 7 дней Дмитро дописал: А! Спеціальна олімпіада ж! Масложор! Вже неупереджений, незаангажований я, я, який пройшов перші 3 тис. в режимі пенса до 3 тис обертів - НЕМАЄ масложора! Я перший рік один раз грам 100-200 залив чисто для спокою, і все - масло на рівні весь час без вливань.